Завчений діалог розсипався після одного запитання
Учень чудово відтворює сцену з підручника, поки ви дотримуєтеся ролі дослівно. Варто спитати щось інакше — і відповіді немає. Схоже, тренування навчило тримати послідовність реплік, але ще не дало вільно діяти всередині самої ситуації, яка стояла за словами.
Залиште мету діалогу та змініть одну деталь: потрібного товару немає, час зустрічі не підходить, співрозмовник просить уточнення. Дайте кілька способів продовжити. Нехай учень обирає фразу, спираючись на подію, а не на наступний рядок у пам’яті, який мав звучати за попереднім сценарієм.
Після першої спроби обговоріть, де вдалося зберегти зміст іншими словами. Навіть короткий обхід незнайомого вислову є корисною знахідкою. Людина побачить, що відхилення від зразка може бути ознакою роботи мови, а не автоматичною помилкою, за яку потрібно одразу вибачатися.
Наприкінці попросіть учня самому підготувати несподівану зміну для вашої ролі. Це додає участі й допомагає бачити будову розмови. Зразок залишається хорошою опорою, але його завдання — дати початок власним реплікам, які витримають хоча б невелику непередбачуваність живого спілкування.
