Порожній аркуш перед власним висловленням
Тема зрозуміла, слова знайомі, а перше речення не з’являється. Ви переписуєте початок, стираєте й знову дивитеся на порожній аркуш. Бажання відразу написати красиво непомітно забирає можливість спочатку взагалі зрозуміти, що саме ви думаєте про запропоноване запитання або ситуацію.
Відкладіть вступ і дайте собі чернеткову відповідь звичайною мовою. Можна почати з «я погоджуюся частково» або «тут для мене важливо ось що». Далі запишіть одну причину й один приклад. Не виправляйте стиль, доки не побачите власну думку та зв’язок між її частинами.
Коли основа з’явилася, перевірте, чи приклад справді підтримує твердження. Якщо ні, змініть його або уточніть позицію. Це корисна робота, навіть коли кілька попередніх речень доведеться прибрати. Текст починає народжуватися з міркування, а не з пошуку урочистої фрази, яка приховає невизначеність.
До вступу поверніться наприкінці. Тепер ви вже знаєте, куди запрошуєте читача. Перший абзац не зобов’язаний бути першим написаним. Іноді найкраще, що можна зробити для початку тексту, — на деякий час дозволити собі почати з середини.
