План тексту, який пишуть уже після тексту
Ви знаєте, що потрібно починати з плану, але щоразу формулюєте його наприкінці, коли робота вже готова. Через це здається, що пишете неправильно. Насправді різні завдання можуть вимагати різного входу, а план має допомагати думати, а не підтверджувати правильну послідовність перед перевіряльником.
Спробуйте спочатку зробити вільні нотатки: думки, приклади, запитання. Потім згрупуйте їх і назвіть кожну групу коротким реченням. Це вже робочий план. Він виник не до появи змісту, а після першого знайомства з ним, і його цілком можна змінити, якщо під час письма з’явиться точніший зв’язок між аргументами та головною позицією.
Якщо текст написаний, використайте зворотне планування. Підпишіть, що робить кожен абзац: пояснює, доводить, ілюструє, заперечує. Два однакові підписи поруч можуть показати повтор. Абзац без зрозумілої ролі підкаже місце для скорочення або перебудови, яку раніше було важко побачити через знайомість власних формулювань і звичний порядок думок у чернетці.
Збережіть той спосіб, який допомагає саме вам виконати завдання. План не зобов’язаний бути урочистим списком на початку сторінки. Його користь у тому, щоб зробити маршрут думки видимим, перевірити послідовність і допомогти читачеві дістатися вашого висновку, не загубившись у зайвих відступах.
