Зошит повний, а в голові порожньо
Після довгого вечора перед вами кілька акуратних сторінок. Рука втомилася, кольорові позначки на місці. Але наступного дня питання з теми звучить так, ніби ви чуєте його вперше. Прикро: час витрачений цілком справжній.
Перед наступним конспектом визначте, що він має допомогти зробити. Порівняти поняття? Відновити послідовність дій? Пояснити причину події? Від цього залежить форма: коротка таблиця, схема або кілька запитань замість переписаного абзацу. Не кожній темі потрібна однакова сторінка.
Після невеликого фрагмента закрийте джерело й залиште внизу власний приклад. Якщо його немає, поставте знак питання. Потім спробуйте за своїми записами відповісти на одне завдання. Одразу стане помітно, чи зручно користуватися тим, що ви щойно створили.
Поступово зошит може стати менш урочистим: більше стрілок, виправлень, коротких власних слів. Зате в потрібний момент він почне вам відповідати. Ось тут і повертається відчуття користі: ви відкриваєте сторінку й знаходите дію, а не лише доказ того, як довго сиділи за столом.
