Мовчання в групі ще нічого не пояснює
Один учасник майже не озивається, і група вже вирішила, що йому байдуже. Тим часом він може шукати слова, не встигати за темпом або просто не розуміти, у який момент тут дозволено додати власну думку.
Перед загальним обговоренням дайте короткий час записати ідеї самостійно. Потім запропонуйте кожному озвучити один пункт або передати його письмово. Такий порядок робить вхід у розмову видимим. Він особливо корисний, коли кілька активних голосів мимоволі займають увесь простір і навіть не помічають, як швидко переходять до наступного питання.
Можна звернутися до тихішого учасника конкретно й без викриття: запитати, який приклад він обрав або що хоче перевірити. Залиште можливість відповісти пізніше. Якщо людина регулярно не долучається, поговоріть окремо про доступний формат роботи. Публічне запитання «чому ти весь час мовчиш?» рідко допомагає з’ясувати потрібні деталі спокійно й по суті.
Іноді на спільному аркуші з’явиться коротка думка, яка змінить усю роботу. Вона була у людини, котру вже майже перестали чекати. Група отримає більше, якщо навчиться помічати різні способи участі й давати їм місце ще до того, як мовчання стане остаточною характеристикою учасника.
