Обіцяна винагорода працює лише до наступного уроку
Спочатку за виконане завдання вистачало похвали. Потім знадобився бонус. Тепер учень перед кожним кроком запитує: «А що мені за це буде?» І ви помічаєте, як заняття непомітно перетворилося на переговори про оплату уваги.
Не варто раптово оголошувати всі винагороди шкідливими чи забирати обіцяне. Виконайте свою частину домовленості. А далі змініть предмет розмови: що саме учень тренує, як побачить результат і яку частину роботи зможе обрати сам. Це конкретніші опори, ніж заклик полюбити навчання.
Після вправи запропонуйте порівняти два власні розв’язання. Де стало зрозуміліше? Яку підказку вже не довелося використовувати? Якщо людина бачить лише зовнішній приз, її власна зміна легко лишається непоміченою. Допоможіть назвати цю зміну звичайними словами без урочистої промови.
Важлива мить настає, коли «я зробив заради бонусу» доповнюється «і тепер умію ось це». Не вимагайте миттєвого захвату. На наступному уроці почніть із короткого нагадування про вміння, яке вже залишилося з учнем.
