Біля дошки зникає все, що знав за партою
За партою розв’язання виходило, біля дошки — порожньо. Дорослому хочеться сказати «ти ж це знаєш». Але саме ці слова іноді додають напруження: тепер треба не лише згадати крок, а й пояснити, чому не виходить показати вже нібито наявне знання.
Дайте просту опору, яка не розв’язує все замість учня. Запропонуйте прочитати умову, позначити дані, назвати те, що вже зрозуміло. Якщо можливо, залиште короткий час на запис перед усною відповіддю. Людині легше продовжувати, коли перед нею є власний перший слід роботи.
Обговоріть спосіб підготовки до наступної відповіді без публічного розбору почуттів. Можна спочатку пояснювати крок партнеру, потім невеликій групі, а згодом класу. Це робочі варіанти, які варто узгодити з учнем, а не сходинки покарання за недостатню сміливість чи спроба змусити його звикнути.
Після відповіді назвіть конкретне, що вдалося зробити. Навіть якщо весь приклад не завершений, повернення до власної думки вже має значення. Учневі потрібен досвід, у якому складна пауза не перекреслює всього, що він знає та вміє робити.
