Задача з текстом лякає більше, ніж обчислення
Учень швидко множить і ділить, але завмирає перед абзацом про потяги. Він ще нічого не порахував, а вже каже, що не вміє розв’язувати задачі. Можливо, зараз йому потрібен не новий спосіб обчислення, а спосіб прочитати умову.
Закрийте запитання наприкінці й попросіть переказати подію звичайними словами. Хто кудись рухається? Що змінюється? Яка величина залишається сталою? Дозвольте намалювати стрілки або скласти маленьку таблицю без формул і без красивого оформлення.
Потім поверніть запитання та знайдіть, якої частини історії бракує. Іноді саме тут учень сам називає потрібну дію. Не забирайте цей момент поспішним поясненням: дайте сформулювати зв’язок, навіть поки неточно й побутово.
Для наступної задачі залиште той самий порядок: подія, величини, запитання, дія. Поступово рисунків може стати менше. Але спершу варто дозволити тексту перетворитися на зрозумілу ситуацію. Математична задача починається не там, де з’являється формула, а там, де людина нарешті розуміє, про що її питають.
