Аргумент і приклад — не одне й те саме
Учень наводить зворушливу історію й упевнено ставить крапку. Вона справді привертає увагу, але ще не пояснює загального твердження. Якщо просто сказати «приклад не доводить», можна знецінити старання та не показати, якої саме думки бракує між історією і висновком, який мав стати зрозумілим читачеві.
Попросіть сформулювати причину окремим реченням без імен, дат і сюжету. Чому позиція може бути слушною? Потім поверніть історію й запитайте, як вона ілюструє цю причину. Якщо зв’язок не складається, оберіть інший приклад або звузьте твердження до того, що справді дозволяє сказати наведена ситуація без додаткових неперевірених узагальнень.
Для порівняння дайте приклад, який викликає сильну емоцію, але стосується іншого питання. Учень відчує різницю між переконливим звучанням і доречністю. Гарна історія не втрачає цінності від такої перевірки. Просто вона отримує конкретну роль у міркуванні, замість непомітно замінювати собою всі його підстави й логічні переходи.
На наступній роботі підпишіть три частини: позиція, причина, ілюстрація. Це тимчасові опори, які згодом можна прибрати. Коли зв’язок між ними зрозумілий, текст стає сильнішим без додаткового пафосу. Читач уже бачить не лише те, що відчувати, а й чому з автором можна погодитися.
