Мінімум, який справді можна виконати
Домашня робота виглядає невеликою, поки не згадати про інші предмети, дорогу й справи вдома. Учень не починає, бо бачить усе одразу. Позначка «виконай хоча б щось» теж не дуже допомагає: вона не пояснює, що саме буде достатнім і важливим для наступного уроку.
Оберіть обов’язкову частину, яка перевіряє одну ключову дію. Додаткові завдання відділіть і поясніть їхню функцію. Не називайте додатковим те, за невиконання чого потім дорікатимете. Якщо учень має мало часу, він повинен без вгадування знайти початок і межу основної роботи. Обсяг мінімуму звіряйте з реальною самостійною спробою, а не лише з кількістю номерів у списку.
Завершений невеликий фрагмент може повернути людині робочий рух. Після нього вона іноді робить і більше, але не варто закладати цей прихований розрахунок у домовленість. На наступному занятті приділіть увагу саме основній частині. Тоді слова про мінімум залишаться чесними. Учень побачить, що невелика виконана робота має сенс і продовження, а не є лише виправданням перед більшим незавершеним списком.
